відчленування
ВІДЧЛЕНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відчленува́ти.
Зменшення стоку малих річок може спричинити також відчленування частини водозбірної площі у зв'язку із прокладанням осушувальної мережі (з наук. літ.);
Внаслідок необережності працівник отримав травматичне відчленування пальців правої кисті (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)