відщеплений

ВІДЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відщепи́ти.

Ось він [літак] сіконув по вишці .. Летять відщеплені кулями тріски (О. Гончар);

Кров оддає тканинам відщеплений від гемоглобіну кисень і забирає продукти обміну речовин, які належить вивести геть (з навч. літ.);

// у знач. прикм. Який супроводжується відщепленням.

Відщеплений перелом тильної поверхні тригранної кістки.

Значення в інших словниках

1. відщеплений — відще́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відщеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відщепити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відщеплений — ВІДЩЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відщепи́ти. Ось він [літак] сіконув по вишці.. Летять відщеплені кулями тріска (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 4).  Словник української мови в 11 томах