відщеплення

ВІДЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відщепи́ти і відщепи́тися 1, 3.

Протопризматичні нуклеуси використовувалися для відщеплення відколів і були провісниками більш досконалої техніки пізнього палеоліту (з наук. літ.);

Окиснення спиртів зводиться до відщеплення від їхніх молекул двох атомів водню (з навч. літ.);

Приєднання або відщеплення протона спричинює перебудову структури молекули (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відщеплення — відще́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відщеплення — -я, с. Дія за знач. відщепити й відщепитися 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відщеплення — ВІДЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відщепи́ти й відщепи́тися 1, 3.  Словник української мови в 11 томах