війки

ВІ́ЙКИ, йок, мн. (одн. ві́йка, и, ж.).

1. Зменш. до ві́ї.

Зачепи ж її хто словом, спитай об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок – вже й догадалася, з якою думкою питають її (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Чого ти плачеш? – Плачу? Тобі здалося... Війка попала в око... Тарас притих (Василь Шевчук).

2. Волосинки, що вкривають слизову оболонку носа, вух.

Війки слизової оболонки переносять частинки пилу до виходу і вони або видмухуються, або викидаються при чханні (з навч. літ.).

3. біол. Волосоподібні відростки на клітинах тварин і рослин.

Усе тіло туфельки вкрите великою кількістю війок. Коливальні рухи війок діють як мікроскопічні весла, і тварина пливе (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. війки — -йок, мн. (одн. війка, -и, ж.). 1》 Зменш. до вії. 2》 біол. Волосоподібні відростки на клітинах тварин і рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. війки — Ниткоподібні, рухомі, плазматичні вирости інфузорій та деяких епітеліальних клітин (війчастий епітелій).  Універсальний словник-енциклопедія
3. війки — ВІ́ЙКИ, йок, мн. (одн. ві́йка, и, ж.). 1. Зменш. до ві́ї. Зачепи ж її хто словом, спитай об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її (Кв.-Осн., II, 1956, 316). 2. біол.  Словник української мови в 11 томах