війковий

ВІ́ЙКОВИЙ, а, е, біол.

1. Прикм. до ві́йки 1, ві́ї.

Середня судинна оболонка складається з райдужної оболонки, війкового тіла та власне судинної оболонки, кровоносні судини якої постачають кров в усі три оболонки ока (з навч. літ.).

2. Який має війки (у 2 знач.).

Личинки деяких червів вкриті війковою оболонкою, a рух війок дає їм змогу переміщуватись у товщі води (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. війковий — ві́йковий прикметник біол.  Орфографічний словник української мови
2. війковий — -а, -е, біол. Який має війки (у 2 знач.). Війкові клітинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. війковий — ВІ́ЙКОВИЙ, а, е, біол. Який має війки (в 2 знач.). Війкові клітинки.  Словник української мови в 11 томах