війки
ВІ́ЙКИ, йок, мн. (одн. ві́йка, и, ж.).
1. Зменш. до ві́ї.
Зачепи ж її хто словом, спитай об чім-небудь, зараз зирк з-під своїх війок — вже й догадалася, з якою думкою питають її (Кв.-Осн., II, 1956, 316).
2. біол. Волосоподібні відростки на клітинах тварин і рослин.
Усе тіло туфельки вкрите великою кількістю війок. Коливальні рухи війок діють як мікроскопічні весла, і тварина пливе (Зоол., 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)