Значення в інших словниках
-
війка —
ві́йка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
війка —
ВІ́ЙКА¹ див. ві́йки. ВІ́ЙКА², и, ж., заст. Віялка. Наняв у чоловіка війку, щоб перевіяти своє зерно, роздивився, аж воно й не мудра штука (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
-
війка —
Війка, -ки ж. 1) ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка