вільго

ВІ́ЛЬГО, рідко.

Присл. до ві́льгий.

Пилюка вільго запахла дощем (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. вільго — ві́льго прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. вільго — рідко. Присл. до вільгий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільго — ВІ́ЛЬГО, рідко. Присл. до ві́льгий.  Словник української мови в 11 томах
4. вільго — Вільго нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.  Словник української мови Грінченка