вільнонайманий
ВІЛЬНОНА́ЙМАНИЙ, а, е.
Який наймається на роботу, працює за наймом.
Нарешті молодий вільнонайманий головний інженер зважився дослідити хиби його [скіпа] конструкції (Б. Антоненко-Давидович);
В отій самій хатині, в яку вбігали та вибігали жінки, варили їжу для небагатьох вільнонайманих робітників (Ю. Збанацький);
// Який виконується за наймом, угодою.
Зростання кількості мануфактур і особливо застосування вільнонайманої праці свідчили про безперечні успіхи в розвитку капіталістичної промисловості (з навч. літ.);
// у знач. ім. вільнона́йманий, ного, ч.; вільнона́ймана, ної, ж. Той (та), хто працює за наймом (на відміну від військовослужбовців, в'язнів і т. ін.).
Серед міста [Воркути] .. був сектор вільнонайманих: працівників табору, табірного управління, поселенців-німців (Р. Іваничук);
Вже після табору, на засланні, купив [рушницю] у одного вільнонайманого за великі гроші (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)