вільнонайманий
ВІЛЬНОНА́ЙМАНИЙ, а, е. Який наймається на роботу, працює за наймом.
В отій самій хатині, в яку вбігали та вибігали жінки, варили їжу для небагатьох вільнонайманих робітників (Збан., Єдина, 1959, 350);
// Який виконується за наймом, угодою.
Зростання кількості мануфактур і особливо застосування вільнонайманої праці свідчили про безперечні успіхи в розвитку капіталістичної промисловості (Іст. СРСР, II, 9, 1957, 135).
Словник української мови (СУМ-11)