вільнолюбство
ВІЛЬНОЛЮ́БСТВО, а, с. Властивість за знач. вільнолю́бний.
Життя в оточенні селянської бідноти, передова художня література розвивають у допитливого юнака [А. Тесленка] вільнолюбство, критичне ставлення до релігії (Іст. укр. літ., І, 1954, 697).
Словник української мови (СУМ-11)