вільнолюбний

ВІЛЬНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить волю, прагне до неї; свободолюбний.

Власники душ, повернених у робоче бидло,.. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного (Коцюб., І, 1955, 335);

Вільнолюбний народ;

// Який відбиває свободолюбні думки.

Українська література — велика література. Гуманна, глибоколюдяна, справді народна, вільнолюбна від самих джерел (Літ. газ., 17.III 1959, 1);

Невідомий співаче, твої вільнолюбні очі вибрав залізом хижий ординець (Стельмах, Хліб.., 1959, 39).

Значення в інших словниках

1. вільнолюбний — вільнолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вільнолюбний — -а, -е. Який любить волю, прагне до неї; свободолюбний. || Який відбиває свободолюбні думки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільнолюбний — Волелюбний  Словник чужослів Павло Штепа
4. вільнолюбний — ВІЛЬНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить волю, прагне до неї; свободолюбний. Власники душ, повернених у робоче бидло, .. найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного (М. Коцюбинський); Вільнолюбний народ; * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. вільнолюбний — див. вільний  Словник синонімів Вусика