Словник української мови у 20 томах

вінпоцетин

ВІНПОЦЕТИ́Н, у, ч., фарм.

Етиловий ефір аповінкамінової кислоти, який застосовують при порушенні мозкового кровообігу.

Для корекції порушень мозкового кровообігу найчастіше призначають вінпоцетин (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)