вінт

ВІНТ, а́, ч.

Одна з ігор у карти.

Багато зразу схопилися і закричали: – У єралаш! преферанс! вінт! бакара! (Панас Мирний);

Рушилов до вінта справдешній був мастак, у преферансі – бог (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. вінт — вінт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вінт — -а, ч. Назва картярської гри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вінт — А, ч., комп. Вінчестер. Якщо я тобі вінт принесу на 2 Гб, скинеш мені демки з чємпів у павуку, ДВ, Назгулі??? Якщо не хочеш або вінта боїшся, можеш скинути на СД (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
4. вінт — (-а) ч.; комп. Вінчестер, жорсткий диск. У мене вчора вінт посипався. Синишин, 25.  Словник жарґонної лексики української мови
5. вінт — ВІНТ, а́, ч. Назва картярської гри. Багато зразу схопимся і закричали: — У єралаш! преферанс! вінт! бакара! (Мирний, ІІІ, 1954, 289); Рушилов до вінта справдешній був мастак, у преферансі — бог (Рильський, Поеми, 1957, 254).  Словник української мови в 11 томах