вінце

ВІ́НЦЕ див. ві́нця.

ВІНЦЕ́, я, с., буд.

1. Те саме, що віне́ць 2.

Маємо красне вінце віри нашої і не мусимо чужої добиратися (з переказу).

2. Те саме, що віне́ць 8.

Хата на двадцять вінець.

Значення в інших словниках

1. вінце — ві́нце іменник середнього роду вінець  Орфографічний словник української мови
2. вінце — -я, с., буд. Те саме, що вінець 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вінце — див. вінок  Словник синонімів Вусика
4. вінце — ВІНЦЕ́, я, с., буд. Те саме, що віне́ць 7. Хата на двадцять вінець.  Словник української мови в 11 томах