Словник української мови у 20 томах

вірителька

ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.

Жін. до віри́тель.

Він не повинен був так щільно заминатися перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (О. Кобилянська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вірителька — Віри́телька: — кредиторка, позикодавиця [55]  Словник з творів Івана Франка
  2. вірителька — віри́телька іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  3. вірителька — -и. Жін. до віритель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вірителька — ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися, перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (Коб., III, 1956, 369).  Словник української мови в 11 томах