вірителька
ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.
Жін. до віри́тель.
Він не повинен був так щільно заминатися перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вірителька — Віри́телька: — кредиторка, позикодавиця [55] Словник з творів Івана Франка
- вірителька — віри́телька іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вірителька — -и. Жін. до віритель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вірителька — ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися, перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (Коб., III, 1956, 369). Словник української мови в 11 томах