1. Словник української мови в 11 томах

вірителька

ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель.

Він не повинен був так щільно заминатися, перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (Коб., III, 1956, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірителька — Віри́телька: — кредиторка, позикодавиця [55] Словник з творів Івана Франка
  2. вірителька — віри́телька іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. вірителька — -и. Жін. до віритель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вірителька — ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах