вірителька

віри́телька

-и.

Жін. до віритель.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірителька — Віри́телька: — кредиторка, позикодавиця [55] Словник з творів Івана Франка
  2. вірителька — віри́телька іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. вірителька — ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. вірителька — ВІРИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. Жін. до віри́тель. Він не повинен був так щільно заминатися, перед нею. Бодай до часу, доки вона його вірителька (Коб., III, 1956, 369). Словник української мови в 11 томах