вірлиний

ВІРЛИ́НИЙ, а, е, нар.-поет.

Те саме, що орли́ний.

Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Ірина Вільде);

Тільки вірлине козацьке око могло тую могилу вгледіти (Б. Лепкий);

Не чула [гора] людської ходи, ні вірлиного крику (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. вірлиний — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що орлиний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вірлиний — ВІРЛИ́НИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що орли́ний. У них же [комсомольців] крила, ще й крила вірлинії (Ю. Янов., І, 1958, 568); Вірлині очі вчителя відразу помічають два нові обличчя (Вільде, Б’є восьма, 1945, 13).  Словник української мови в 11 томах