вірменський

ВІРМЕ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до вірме́ни і Вірменія.

Вірменський батюшка, що приїздив до пастви, яка жила і торгувала біля укріплення, озвався теж: – І я до смерті згадуватиму, як стрівся тут з Шевченком і подружив! (Василь Шевчук);

Цілі народи зрікаються поганської віри – і нічого. Чула ж, знаєш: в Картлі, в Колхідському царстві, у вірменській землі усі нині стали християнами (Д. Міщенко);

З 1994 р. у Києві виходить вірменською та українською мовами часопис “Арагац” (з наук.-попул. літ.);

Ще з XI сторіччя на території України з'явились вірменські поселення (з навч. літ.);

Вірменський народ розкиданий по всьому світові, і скрізь є вірменські церкви (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вірменський — вірме́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вірменський — -а, -е. Прикм. до вірмени і Вірменія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вірменський — Вірме́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вірменський — ВІРМЕ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до вірме́ни і Вірменія. Крім своєї рідної мови, він знав ще грецьку, татарську, російську, вірменську (Видатні вітч. географи.., 1954, 24); Вірменські гори.  Словник української мови в 11 томах
5. вірменський — Вірменський, -а, -е Армянскій.  Словник української мови Грінченка