вірненький
ВІРНЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ві́рний 1, 2.
Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою (з народної пісні);
Прощай, країнонька рідненька, .. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (І. Манжура).
Словник української мови (СУМ-20)