вірненько
ВІРНЕ́НЬКО.
Присл. до вірне́нький.
А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (з народної пісні);
О, Україно! О, рідна ненько! Тобі вірненько присягнем (М. Вороний).
Словник української мови (СУМ-20)ВІРНЕ́НЬКО.
Присл. до вірне́нький.
А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (з народної пісні);
О, Україно! О, рідна ненько! Тобі вірненько присягнем (М. Вороний).
Словник української мови (СУМ-20)