вірненько —
ВІРНЕ́НЬКО. Присл. до вірне́нький. А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (з народної пісні); О, Україно! О, рідна ненько! Тобі вірненько присягнем (М. Вороний).
Словник української мови у 20 томах
вірненько —
ВІРНЕ́НЬКО. Присл. до вірне́нький. А козак дівчину та й вірненько любить, А зайнять не посміє (Нар. лірика, 1956, 197).
Словник української мови в 11 томах