вірненький
ВІРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ві́рний 1, 2.
Прощай, країнонька рідненька,.. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (Манж., Тв., 1955, 139);
Скажи ж мені правду, словечко вірненьке (Пісні та романси.., II, 1956, 260).
Словник української мови (СУМ-11)