віровизнання
ВІРОВИЗНА́ННЯ, я, с.
Прийняття певного віровчення, певної релігії.
Свобода віровизнання неминуче передує свободі віросповідання, однак не може бути предметом юридичного забезпечення (з наук. літ.);
Основою релігійної ідеології кожного віровизнання можна вважати власне розуміння і тлумачення “Божого одкровення”, текстів “Святого Письма” (з навч. літ.);
// Те саме, що віросповіда́ння.
Заборонялося тимчасово, до нових розпоряджень, перехід євреїв з іудейства в будь-яке визнане віровизнання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)