віровчення
ВІРОВЧЕ́ННЯ, я, с.
Основні положення певної релігії.
Я вважаю себе християнином, але, на мою думку, не гріх цікавитись іншими віровченнями (М. Руденко);
Якесь нове віровчення, не таке, як на інших островах. Зла релігія (Л. Дереш);
Широке коло питань порушили автори ряду статей, де йдеться про походження та соціальну суть різних релігійних віровчень (з наук.-попул. літ.);
Православні християни, католики, протестанти за основу свого віровчення беруть Біблію, але тлумачать її окремі положення по-різному (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)