Значення в інших словниках
-
віровчення —
[в’іроўчен':а] -н':а, р. мн. -ен'
Орфоепічний словник української мови
-
віровчення —
-я, с., заст. Виклад основних положень якоїсь релігії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віровчення —
ВІРОВЧЕ́ННЯ, я, с. Основні положення певної релігії. Я вважаю себе християнином, але, на мою думку, не гріх цікавитись іншими віровченнями (М. Руденко); Якесь нове віровчення, не таке, як на інших островах. Зла релігія (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
віровчення —
ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т.
Словник синонімів української мови
-
віровчення —
ВІРОВЧЕ́ННЯ, я, с., заст. Виклад основних положень якоїсь релігії. Широке коло питань порушили автори ряду статей, де йдеться про походження та соціальну суть різних релігійних віровчень (Наука.., 5, 1958, 59).
Словник української мови в 11 томах