віроломство
ВІРОЛО́МСТВО, а, с.
Порушення обіцянки, присяги; підступність, зрадництво.
Не схаменулися польські пани, нічого не навчили їх грізні події. Вони вдавалися й далі до своєї політики віроломства, вогню й меча (О. Довженко);
Він .. Обертає людину в звірюку, У якої відчай в очах, Віроломство, підступність, жадоба (С. Воскрекасенко);
– Я оптимістка, – але часом, коли подумаєш, аж дико стає: в який тяжкий ми вік живемо, скільки підступності, жорстокості, віроломства навкруги (О. Гончар);
Зі смертю імператора не стало на землі справедливості, відлетів мир, і місце вірності зайняло віроломство (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)