віронька

ВІ́РОНЬКА, и, ж.

Пестл. до ві́ра¹ 1.

Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок [братик] ріднесенький! (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. віронька — ві́ронька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. віронька — не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І.  Фразеологічний словник української мови
3. віронька — ВІ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до ві́ра¹ 1. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок ріднесенький! (Вовчок, І, 1955, 19).  Словник української мови в 11 томах
4. віронька — Віронька, -ки ж. ум. отъ віра.  Словник української мови Грінченка