віронька
ВІ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до ві́ра¹ 1.
Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок ріднесенький! (Вовчок, І, 1955, 19).
Словник української мови (СУМ-11)ВІ́РОНЬКА, и, ж. Пестл. до ві́ра¹ 1.
Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братичок ріднесенький! (Вовчок, І, 1955, 19).
Словник української мови (СУМ-11)