віріон

ВІРІО́Н, у, ч., біол.

Частинка вірусу, що переносить генетичний матеріал вірусу від однієї клітини до іншої.

Коли віріони перебувають у “стані спокою”, вони не більш “живі”, ніж будь-яка хімічна речовина, що не вступила за даних умов ні в які хімічні реакції (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. віріон — -а, ч. Елементарне тільце вірусу, що складається із спадкового матеріалу – нуклеїнової кислоти у білковій оболонці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. віріон — Одинарна, інфекційна частина вірусу, яка складається з нуклеїнової кислоти (РНК або ДНК) та білкової оболонки.  Універсальний словник-енциклопедія