віскі
ВІ́СКІ, невідм., с.
Міцний ароматний алкогольний напій, якій виробляють із різних видів зерна з використанням процесів солодіння, перегонки і тривалого витримування у дубових діжках.
Віскі підбадьорило всіх, і по обіді працювали веселіше, сподіваючись, що шеф не забуде їх і тоді, коли вони сядуть вечеряти (М. Білкун);
– Від мене, Магдо, попахує віскі, що в перекладі на мову цукрового буряка називається самогоном (М. Вінграновський);
Віскі було міцним, як вогонь. Борукачі ледь не задихнувся (Ю. Бедзик);
Сергій .. відкоркував ячмінне віскі, цокнув горлечком по зубах і пив нахильці доти, поки в грудях забракло повітря (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)