віскряк
ВІСКРЯ́К, а, ч., діал.
1. вульг. Слиз із носа.
Потім на одежі узриш – віскряки лежать або харкотиння, то не схочеш і краєм пальця торкнутись і лице відвертаєш од нього (із журн.);
Витерти віскряки під носом.
2. лайл. Молода, недосвідчена людина, яку не поважають; шмаркач.
[Храпко:] Молодець... Віскряк, а не молодець! (Панас Мирний);
[Гордій:] Я піду втоплюсь!.. (Почина ревти) .. [Полікарп Іванович:] Ах ти віскряк!.. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)