віскряк

ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Панч); Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила, я такими смаркачами плоти городила (коломийка); — Я ж вас, тату, поборю. — Що?! — схопився Гордій.. — Так от же я тобі, сопляку, втру носа (Григорій Тютюнник); Данилко віднімав у багатьох сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський); — Ніхто вас пальцем не зачепить. — Спробувала б зачепити нас оця сопля (З. Тулуб); (Полікарп Іванович:) Що це за люди починають вилуплюватись? Ах ти віскряк! .. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити? (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. віскряк — віскря́к 1 іменник чоловічого роду шмаркля діал. віскря́к 2 іменник чоловічого роду, істота шмаркач діал.  Орфографічний словник української мови
2. віскряк — вул., шмаркля, сопіль, зб. шмаркотиння; ЛАЙ. шмаркач, соплій, сопляк.  Словник синонімів Караванського
3. віскряк — -а, ч., діал. 1》 вульг. Шмаркля. 2》 лайл. Шмаркач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віскряк — ВІСКРЯ́К, а, ч., діал. 1. вульг. Слиз із носа. Потім на одежі узриш – віскряки лежать або харкотиння, то не схочеш і краєм пальця торкнутись і лице відвертаєш од нього (із журн.); Витерти віскряки під носом. 2. лайл.  Словник української мови у 20 томах
5. віскряк — ВІСКРЯ́К, а, ч., діал. 1. вульг. Шмаркля. Витерти віскряки під носом. 2. лайл. Шмаркач. [Xрапко:] Молодець… Віскряк, а не молодець! (Мирний, V, 1955, 40); [Гордій:] Я піду втоплюсь!.. (Почина ревти).. [Полікарп Іванович:] Ах ти віскряк!..  Словник української мови в 11 томах
6. віскряк — Віскряк, -ка м. Сопля, возгря.  Словник української мови Грінченка