віскривий

ШМАРКА́ТИЙ розм. (у якого тече з носа; дуже молодий), ЗАШМА́РКАНИЙ розм., СМАРКА́ТИЙ розм., СОПЛИ́ВИЙ розм., ВІСКРИ́ВИЙ діал. Почувала (Стефанія), що її переможено, висміяно. І хто ж це зробив? Ванда, молодша сестра, яку вона завжди мала за глупе шмаркате дівчисько (Д. Бедзик); Васько летить з гори на якійсь старій затулі.. А за ним ціле військо, рожевощоке, трошки зашмаркане (М. Зарудний); — Фогель, — продовжував секретар сержант, — скажи отак щиро, хто з вас ліпший: ти чи цей смаркатий хлопчисько? (Д. Бедзик); Хай іншим видається вона (дитина) й сопливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона і найкрасивіша і найрозумніша в світі (Ю. Збанацький); — Одколи животію на світі, ні од кого не чув цього; тільки чую оце від тебе, віскривого (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. віскривий — віскри́вий прикметник вульг.  Орфографічний словник української мови
2. віскривий — -а, -е, діал., вульг. Шмаркатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віскривий — ВІСКРИ́ВИЙ, а, е, діал., вульг. З якого тече слиз (про ніс). – Утри передніше віскривого носа та тоді підеш у волость, – кричала Мотря (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. віскривий — Віскри́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. віскривий — ВІСКРИ́ВИЙ, а, е, діал., вульг. Шмаркатий. — Утри передніше віскривого носа та тоді підеш у волость, — кричала Мотря (Н.-Лев., II, 1956, 375).  Словник української мови в 11 томах
6. віскривий — Віскривий, -а, -е Сопливый, возгривый.  Словник української мови Грінченка