віспинка
ВІСПИ́НКА, и, ж.
Зменш. до віспи́на.
Яремко не брав участі у цій розмові. Знову згадався йому .. старший брат Мусій – здоровий, з кучмою на голові, з віспинками на обличчі (С. Тельнюк);
За час облоги Кза зовсім схуд, споганів. Чорні віспинки робили його обличчя схожим на старе потемніле решето (В. Малик);
* Образно. Вгору підіймається дорога; в утоптаних пилом слідах де-не-де темніє віспинка: чи то дощова краплина, чи то розплющена ногами сльоза (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)