вітерит
ВІТЕРИ́Т, у, ч.
Мінерал класу карбонатів з кристалами білого, сіруватого, жовтуватого кольору; вуглекислий барій; руда для отримання барію.
Вітерит використовують для виготовлення спеціальної штукатурки, непроникної для рентгенівських променів (з наук. літ.);
В Україні вітерит є в Передкарпатті, на Закарпатті й на Донбасі (з наук.-попул. літ.);
Вітерит зустрічається у вигляді ромбовидних кристалів або жовтуватих мас, нерозчинних у воді (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)