1. Словник української мови у 20 томах

вітерит

ВІТЕРИ́Т, у, ч.

Мінерал класу карбонатів з кристалами білого, сіруватого, жовтуватого кольору; вуглекислий барій; руда для отримання барію.

Вітерит використовують для виготовлення спеціальної штукатурки, непроникної для рентгенівських променів (з наук. літ.);

В Україні вітерит є в Передкарпатті, на Закарпатті й на Донбасі (з наук.-попул. літ.);

Вітерит зустрічається у вигляді ромбовидних кристалів або жовтуватих мас, нерозчинних у воді (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітерит — вітери́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. вітерит — Витерит — witherite — Witherit — мінерал класу карбонатів. Склад: ВаСОз. Сингонія ромбічна. Густина 4,2-4,3. Твердість 3-3,75. Колір сіруватий, жовтуватий, іноді білий або безбарвний. Блиск скляний. Гірничий енциклопедичний словник
  3. вітерит — -у, ч. Мінерал класу карбонатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вітерит — вітери́т мінерал класу карбонатів, вуглекислий барій; безбарвний, білого або жовтуватого кольору. Використовують для одержання барію та його сполук, як білу фарбу. Від прізвища англійського мінералога В. Вітерінга. Словник іншомовних слів Мельничука