вітрище
ВІТРИ́ЩЕ, а, ч.
Збільш. до ві́тер 1.
Вітрище непомірний Здіймав до неба хвилю навісну (П. Воронько);
Поле .. лежало від шляху за кущами горобини і низькорослими, присадкуватими луговими вербами. Мабуть, на вітрищі вони не могли високо звестися (М. Малиновська);
Вітрище .. котить дрібну жовтизну на зіржавлену воду (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)