вітростійкість
ВІТРОСТІ́ЙКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. вітростійки́й.
Надзвичайно легка і тонка мембрана, яку розташовують між верхньою тканиною та підкладкою, забезпечує одягу водонепроникність, вітростійкість і можливість “дихати” (з наук.-попул. літ.);
При потребі може вводитись головна порода для підвищення вітростійкості насаджень – бук, клен, явір, модрина (з наук.-попул. літ.);
Ялиця біла своїм добре розвинутим корінням забезпечує вітростійкість деревостанів – захищає себе та інші породи (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)