вітротривкий
ВІТРОТРИВКИ́Й, а́, е́.
Здатний витримувати сильний вітер; тривкий до дії вітру; міцний.
“Потепління” зими призводить до 50–70-кратного переходу температури повітря через 0 ºС, а значить до повної руйнації вітротривкої структури ґрунту (з наук. літ.);
Вітротривке узлісся.
Словник української мови (СУМ-20)