Словник української мови у 20 томах

вітрочок

ВІТРО́ЧОК, чку, ч., нар.-поет.

Зменш.-пестл. до ві́тер 1.

Тоді тая жінка рекла: – Повій, вітрочку, дам за тебе дівочку [дівчину], як буду мати (з легенди).

Словник української мови (СУМ-20)