вітруватий
ВІТРУВА́ТИЙ, а, е.
Легковажний, непосидющий.
Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)ВІТРУВА́ТИЙ, а, е.
Легковажний, непосидющий.
Вітруватий Дяченко таких підібрав собі й січовиків і вплав на конях пішов через Дніпро (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)