вітцівський

ВІТЦІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал.

Батьківський.

Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (І. Франко);

Нарешті мудрість, яка була завжди з нею [Роксоланою], винесена ще з вітцівського дому, запанувала і стала давати щедрі плоди, а плоди мудрості бувають і солодкі й гіркі (П. Загребельний);

Та десь під весну до Сеня й вибралась [Марта] .. Видно, тепліше їй у вітцівській хаті (І. Нижник).

Значення в інших словниках

1. вітцівський — -а, -е, діал. Прикм. до отець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вітцівський — Вітці́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. вітцівський — ВІТЦІ́ВСЬКИЙ, а, е, діал. Прикм. до оте́ць. Жив по-панськи, вітцівського добра не марнував (Фр., II, 1950, 99).  Словник української мови в 11 томах
4. вітцівський — Вітцівський, -а, -е = батьківський. Желех.  Словник української мови Грінченка