вічність
ВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Плин часу, що не має початку й кінця.
Вічність пізнаю, даровану годиною лихою (В. Стус);
Шнурре .. тепер не квапився, мав вигляд людини, в якої в розпорядженні вічність (П. Загребельний);
* Образно. Нехай життя – момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (І. Франко);
// чого. Безконечність, нескінченне у часі існування матеріального світу.
Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя, в вічність матерії (Леся Українка);
* У порівн. Через кілька хвиль, довгих, як вічність, знявся новий гамір побажань (К. Гриневичева);
Максим .. пильно дивився на дружину й на синка Бориса, шукаючи в них якихось особливих змін, що, здавалося, мусили б бути після цієї ночі, такої для нього довгої, як вічність (І. Багряний).
2. Дуже довгий час, віки.
Одна тільки хвиля одділяла минуле од того, що сталось, а здавалось, що проминула вічність (М. Коцюбинський);
Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди з припорошілими саквами (М. Рильський);
Вічністю здалися Дмитрові якихось півгодини (В. Козаченко);
// Пам'ять про когось у віках.
У вічність слава двері їм відчинить, Хто впав за честь і волю Батьківщини! (І. Нехода);
* Образно. Лише Дніпро, брат вічності й краси, тече в лугах тих самих і так само (Л. Костенко).
○ (1) На ві́чність, у знач. присл. – назавжди, на все життя.
[Павло:] Все спродам і ранньою весною в Оренбурзьку губерню [губернію]... Банк грошей дасть, і я куплю там сто десятин на вічність (І. Карпенко-Карий).
◇ Відійти́ (піти́) / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон) див. відхо́дити;
Ка́нути в бе́звість (у небуття́, у ві́чність) див. ка́нути;
(2) Ці́ла ві́чність <�Ці́лий вік> – дуже багато часу або все життя.
Кого не візьме [Харон], як затнеться, Тому сидіти доведеться, Гляди – і цілий, може, вік (І. Котляревський);
– Коли б тобі щаслива доля, – Сказав ласкаво чоловік, – Дала шматок такого поля – Ти б, синку, сіяв цілий вік! (Л. Глібов);
Здавалося, що з тієї хвилини, як вона потрапила в болото, минула ціла вічність (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)