Словник української мови у 20 томах

вішанка

ВІ́ШАНКА, и, ж., перев. мн., розм.

Те саме, що гли́ва 2.

Присмажити на вершковому маслі цибулю, вішанки й часник, додати сметану, приправити на смак перцем і зеленню петрушки (з навч. літ.);

Восени парк багатий на маслюки, шампіньйони, лисички, вішанки, опеньки (з газ.);

Філе, обсмажене з вішанками.

Словник української мови (СУМ-20)