вішанка
ВІ́ШАНКА, и, ж., перев. мн., розм.
Те саме, що гли́ва 2.
Присмажити на вершковому маслі цибулю, вішанки й часник, додати сметану, приправити на смак перцем і зеленню петрушки (з навч. літ.);
Восени парк багатий на маслюки, шампіньйони, лисички, вішанки, опеньки (з газ.);
Філе, обсмажене з вішанками.
Словник української мови (СУМ-20)