віяльниця
ВІ́ЯЛЬНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до ві́яльник.
Серед зафіксованих на плівку моментів буденного життя й праці покутян особливу увагу привернула фотографія жінки-віяльниці, яку на всесвітній виставці у Чикаго 1933 р. було визнано однією з найкращих у доробку видатного українського митця Юліана Дороша (із журн.).
2. рідко. Те саме, що ві́ялка.
Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)