в'юк
В'ЮК, а́, ч.
Спакований вантаж, який перевозять на спинах тварин.
На землі розкидані сідла, саперні лопати, в'юки... (І. Багряний);
Стогнуть верблюди, нав'ючені в'юки Важко гойдають вони на горбах (Я. Шпорта);
Для в'юків, особливо з точними інструментами і цінними речами, відбирали найспокійніших, сильних і бувалих коней (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)