Словник української мови у 20 томах

в'юн

В'ЮН, а́, ч.

1. Надзвичайно рухлива риба родини в'юнових із видовженим гнучким тілом.

Ми часто випливали удвох на рибу .. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (М. Коцюбинський);

Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких чорно-коричневих в'юнів (О. Донченко);

// у знач. присл. в'юно́м. Спритно, в'юнко.

Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (В. Речмедін).

2. перен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза.

Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний).

◇ Ви́тися (звива́тися, крути́тися, викру́чуватися і т. ін.) в'юно́м (ли́сом) див. ви́тися;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) в'юн [посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)]:

а) (зі сл. верткий) дуже, надзвичайно.

– Але й це правда, що Прокіп у колгоспі – господар, і коні в нас гладкі та верткі всі як в'юни (П. Козланюк);

б) (зі сл. вертітися) дуже швидко, прудко.

Архітектурний юнак вертівся мов посолений в'юн (П. Загребельний);

в) (зі сл. крутитися) спритно або хитруючи.

Вінцусиха як в'юн так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Муратов);

Хлопчик крутився як в'юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Ю. Мокрієв).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. в'юн — в'юн 1 іменник чоловічого роду, істота риба в'юн 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
  2. в'юн — (хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.  Словник синонімів Караванського
  3. в'юн — -а, ч. 1》 Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. 2》 перен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. в'юн — Оюн  Словник чужослів Павло Штепа
  5. в'юн — В’юн. Слизький, недобрий чоловік.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. в'юн — В'ЮН (риба), ОЮ́Н діал. ПРОЙДИ́СВІТ розм. (хитра і спритна у своїх вчинках людина), АВАНТЮРИ́СТ, АВАНТУ́РНИК, ПРО́ЙДА розм., ПРОНО́ЗА розм., ПРОНИ́РА розм., ПРОЛА́ЗА розм., ШЕ́ЛЬМА розм., В'ЮН розм., ЛОВКА́Ч розм., ПРОЙДО́ХА розм., ЗУХ фам.  Словник синонімів української мови
  7. в'юн — В'юн, -на м. 1) Рыба вьюнъ. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. І. 46. 2) Названіе вертляваго, живого вола. КС. 1898. VII. 46.  Словник української мови Грінченка